Ви вже знайомі з мистецтвом Мехенді? Давайте розберемо АЗИ!

Як правильно — мехенді чи менді?

Сам термін прийшов до нас з мови гінді і пишеться так: ??????. Латиницею найчастіше зустрічається — mehndi. Є помилкова думка, що звук "h" не читається — вимовляється "менді". Однак насправді "h" в слові mehndi звучить як український звук "г" — "мегнді". Це виразно чутно, наприклад, в цій пісні:

Також латиницею іноді пишуть mehendi і навіть mehandi. Тому й у нас звучання може бути різним — менді, мехенді, механді... Однак найчастіше зустрічаються варіанти: "мЕнді" або "мехЕнді". Вони однаково прижилися, хоча з фонетичної точки зору обидва варіанти не збігаються зі звучанням мовою гінді.

Три значення терміну Мехенді

Мехенді — слово багатозначне. У першу чергу це мистецтво розпису по тілу хною. Крім цього, так називають ще сам процес нанесення візерунка на тіло.

Процес малювання хною

По-друге, менді чи мехенді — так називають і результат роботи, тобто сам малюнок-розпис.

І, нарешті, по-третє, фарба, за допомогою якої візерунок наноситься на тіло — спеціальна паста на основі хни — це теж мехенди. В Індії саму хну часто теж називають мехенді.

Мехенді — готовий малюнок і мехенді — паста для малювання в конусах

Однак, щоб не вносити плутанини і зайвої тавтології, будемо називати цю фарбу-пасту спрощено, як це прийнято у нас більшістю — «хна для мехенді».

З чого роблять хну для мехенді?

Хна для мехенді виробляється з лавсонії. Точна назва рослини — Лавсонія неколюча. Це чагарник висотою 2-3 м. У дикій природі він може досягати і 4-6 м. Він невибагливий і у великій кількості росте в жарких країнах. З його листя і виробляють хну.

Окрім як натуральний барвник, хна широко застосовується в медицині: для обробки ран і швів, при абсцесах і запаленні шкіри, при стоматиті і випаданні волосся і навіть для лікування хвороб кісток. Ось чому хна — це абсолютно не шкідливий, а навіть корисний барвник!

Для менді збирають тільки верхні листочки чагарнику (найкращі). З них виходить хна дуже дрібного помелу. Звичайна хна для фарбування волосся більш крупного помелу і не підходить для мехенді. А от навпаки — можна спробувати!


Якщо вам набрид трудомісткий процес змивання хни з волосся після фарбування — купіть хну дрібного помелу (як для мехенді). Буде трохи дорожче, але вона краще фарбує, легше змивається і довше тримається! Тільки для фарбування волосся краще брати хну не в конусах, а у вигляді порошку.


Що ще входить до складу хни для мехенді?

Фарба для мехенді — це не 100% хна, навіть якщо вона натурального коричнево-рудуватого відтінку. До її складу ще обов'язково входять лимонний сік або лимонна кислота, а також зазвичай цукор.

Крім цього до складу можуть входити прянощі, ефірні олії, соняшникова олія, чай (чифір) або кава (розчинна або мелена), а також інші барвники - як натуральні, так і хімічні.

Пам'ятайте, що тільки хна натурального кольору повністю безпечна, оскільки виробникам немає сенсу додавати в неї ще будь-який хімічний барвник.

Однак, щоб домогтися інших відтінків, в неї додають барвники, які можуть не сподобатися вашій шкірі. Є способи змінювати відтінки хни за допомогою натуральних фарбувальних елементів — червоного вина, чорного чаю, ромашки тощо. Але це тема вже іншої статті...

Як не постраждати від мехенди

Якщо паста для мехенді містить у собі хімічні барвники, то вони можуть викликати алергію і навіть опік шкіри. У першу чергу це стосується чорної хни, в яку додають урзол (поліфенілендіамін). Він і дає чорний колір хні, але якщо його норма перевищена, то це може викликати алергію і навіть серйозний опік.

Особливо небезпечно, якщо вам пропонують розпис чорним мехенди де-небудь на пляжі. Там часто її розводять, не додержуючись пропорцій. У такому випадку навіть нормальна фарба може дати алергію. Так що «хна на пляжі» — це навіть небезпечніше, ніж біляш невідомого походження. Відомі випадки, коли шрами від таких експериментів залишалися на довгі роки.

Тому запам'ятайте 3 правила, щоб не постраждати:

1. Фарба для нанесення мехенді повинна бути перевіреної якості.

2. Робіть пробу на алергію, навіть якщо ви не алергік.

3. Ніколи не погоджуйтеся на "випадкове" нанесення мехенді — звертайтеся тільки до майстрів, які зарекомендували себе, а краще — вчіться цьому мистецтву самі! Це не так складно :)